Методична розробка
лекції
Тема: Багатоатомні спирти. Гліцерол. Фенол
Курс: 1
Спеціальність: всі спеціальності
ОКР: фаховий молодший
бакалавр
Кількість годин: 2
1. Багатоатомні
спирти
Найпростішим
двохатомним спиртом є етиленгліколь НО – СН2
– СН2 – ОН, а трьохатомним спиртом – гліцерол, або гліцерин НОСН2
– СНОН – СН2ОН. У природі цих спиртів немає, але похідні гліцеролу –
жири – дуже поширені.
2. Фізичні
властивості гліцеролу
Гліцерол
– безбарвна в’язка рідина, солодка на смак, без запаху, гігроскопічна, трохи
важча за воду, змішується з нею в будь-яких співвідношеннях з утворенням
розчину. Гліцерол кипить, розкладаючись, за температури + 290℃, тоді як
температури кипіння одноатомних спиртів (пропанолів) із такою самою кількістю
атомів Карбону в молекулах значно нижчі. Відмінності зумовлені тим, що в
багатоатомному спирті утворюється більше водневих зв’язків (кожна молекула гліцеролу
містить три ОН-групи).
3.
Хімічні властивості гліцеролу
Реакції з металами.
Під час взаємодії гліцеролу з лужними металами
відбувається послідовне заміщення атомів Гідрогену в гідроксильних групах на
атоми металічного елемента:
2НОСН2
– СНОН – СН2ОН + 2Na → 2НОСН2 – СНОН – СН2ОNa
+ H2↑
2НОСН2
– СНОН – СН2ОNa + 2Na → 2НОСН2 – СНОNa – СН2ОNa
+ H2↑
2НОСН2
– СНОNa – СН2ОNa +2Na→2NaОСН2 – СНОNa – СН2ОNa
+ H2↑.
Інший запис рівняння реакції цього спирту з надлишком натрію:
2С3Н5(ОН)3 + 6Na → 2С3Н5(ОNa)3
+ H2↑.
Щоб така реакція відбулася з достатньою швидкістю, гліцерол
нагрівають.
Сполуки металічних елементів, що є похідними гліцеролу,
називають гліцератами.
Реакція з купрум (ІІ) гідроксидом.
Якщо до щойно добутого за реакцією обміну осаду купрум
(ІІ) гідроксиду додати водний розчин гліцеролу, то осад розчиняється, а рідина
набуває яскраво-синього кольору. Назва продукту взаємодії - купрум (ІІ) гліцерат. Ця реакція є якісною на багатоатомні спирти.
Окиснення. Гліцерил горить на повітрі з утворенням вуглекислого газу і води. Щоб провести
такий дослід, невелику кількість спирту нагрівають у порцеляновій чашці й
підпалюють за допомогою скіпки. Сполука горить майже безбарвним полум’ям:
2С3Н5(ОН)3 + 7О2
→ 6СО2 + 8Н2О.
4.
Добування і застосування багатоатомних спиртів
Гліцерол добувають у промисловості різними методами. Традиційний
метод ґрунтується на гідролізі жирів. Гліцерил для технічних потреб синтезують із
пропену.
Значну кількість гліцеролу використовують у виробництві
вибухових речовин, ліків. Цю сполуку також застосовують для пом’якшення шкіри
при виготовленні взуття та одягу. Гліцерил є компонентом зубних паст, мила,
косметичних кремів, засобів для миття посуду. Іноді його добавляють у лікери
для надання їм в’язкості.
Етиленгліколь використовують для виробництва антифризів,
засобів для омивання скла автомобілів, виготовлення кремів для взуття. ЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ – ДУЖЕ ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА,
МОЖЕ ВСМОКТУВАТИСЯ ЧЕРЕЗ ШКІРУ.
5.
Будова молекули фенолу
Органічна сполука, назва якої – фенол, а хімічна формула –
С6Н5ОН, за
складом нагадує одноатомний спирт. Але цю речовину не зараховують до класу
спиртів, оскільки гідроксильна група в її молекулі безпосередньо сполучена з бензиновим
кільцем.
Наявність бензинового кільця в молекулі фенолу С6Н5ОН зумовлює
більшу рухливість атома Гідрогену в ОН-групі, ніж у молекулах одноатомних
спиртів ROH.
Якщо в молекулі спирту вуглеводневий замісник віддає
частину своєї електронної густини атому Оксигену (С6Н5 → ОН), що призводить до зменшення
полярності зв’язку О – Н, то в молекулі фенолу навпаки – атом Оксигену, «збагачує»
електронною густиною бензенове кільце . Неподілена пара р-електронів атома Оксигену, «втягуючись» у кільце, утворює з р-електронами атомів Карбону спільну
електронну систему. Довжина зв’язку С – О зменшується, і він стає міцнішим.
Атом Оксигену, компенсуючи втрату електронної густини,
сильніше зміщує у свій бік спільну з атомом Гідрогену електронну пару С6Н5 – О ← Н.
полярність зв’язку О – Н зростає ; атом Гідрогену в молекулі фенолу набуває
більшого позитивного заряду, ніж в молекулі спирту, стає рухливішим, а тому
легше заміщується на інші атоми під час хімічних реакцій.
Гідроксильна група також
впливає на бензинове кільце. Вона спричиняє підвищену рухливість атомів
Гідрогену бензинового кільця біля двох найближчих і найвіддаленішого атомів
Карбону ( положення 2,4,6), де зосереджується найбільша електронна густина.
6.
Фізичні властивості
фенолу
Фенол – тверда безбарвна речовина зі специфічним «карболовим»
запахом. На повітрі сполука поступово окислюється і з часом набуває
блідо-рожевого кольору. Фенол помірно розчиняється в холодній воді й необмежено
– в гарячій.
Температури плавлення і
кипіння фенолу ( +41 і +182℃ відповідно) вищі, ніж бензину. Причиною цього є
утворення водневих зв’язків між молекулами фенолу за участю атомів Гідрогену й
Оксигену гідроксильних груп.
7.
Хімічні властивості
фенолу
Фенол – хімічно активна сполука; її реакційну
здатність зумовлюють і гідроксильна група, і бензинове кільце.
Реакції за участю
гідроксильної групи.
На відміну від спиртів фенол виявляє кислотні
властивості (раніше фенол називали карболовою кислотою). Однак сполука дисоціює в розчині дуже слабо
С6Н5ОН ↔ Н+ + С6Н5О-
фенолят-іон
й
не змінює забарвлення індикатора.
Реакції з металами. Фенол, нагрітий до початку плавлення,
взаємодіє з лужними металами з виділенням водню й утворенням солей:
2С6Н5ОН +2Na → 2С6Н5ОNa + H2↑.
натрій фенолят
Реакції з лугами. Фенол як слабка кислота реагує
з водними розчинами лугів:
С6Н5ОН +NaОН ↔ С6Н5ОNa + H2О.
Такі
реакції є оборотними; феноляти частково взаємодіють із водою (їхні розчини
мають лужне середовище).
Якісна
реакція на фенол – взаємодія із розчином ферум (ІІІ) хлориду. Ознакою реакції є
фіалкове забарвлення.
Реакції заміщення атомів Гідрогену в бензеновому кільці.
Гідроксильна
група активує бензенове кільце і сприяє заміщенню атомів Гідрогену біля атомів
Карбону з підвищеною електронною густиною.
Реакції з галогенами.
На
відміну від бензину фенол швидко і без каталізатора взаємодіє з галогенами,
крім йоду. Ця сполука, зокрема, реагує з водним розчином брому. Бромна вода
знебарвлюється, й утворюється білий осад. При цьому на атоми галогену
заміщуються всі рухливі атоми Гідрогену в бензиновому кільці (в положеннях 2,
4, 6).
Ця реакція є якісною на фенол.
Отже,
взаємний вплив бензинового кільця і гідроксильної групи в молекулі фенолу зумовлює
кислотні властивості сполуки й полегшує перебіг реакцій заміщення в бензеновому
кільці (порівняно з бензеном).
8.
Добування і застосування фенолу
Найважливішим
джерелом фенолу є кам’яновугільна смола. Цю сполуку також добувають із
продуктів переробки нафти – бензену і пропену.
Фенол
використовують у виробництві фенол формальдегідних смол, барвників, вибухових
речовин, пестицидів.
9.
Фізіологічна дія фенолу
Фенол дуже токсичний. Він спричиняє порушення нервової
системи, опіки шкіри, негативно впливає на шлунково-кишковий тракт, органи
дихання. За постійної дії малих кількостей фенолу виникає головний біль і
прискорене серцебиття, порушується сон, уражаються печінка і нирки. Існують жорсткі
обмеження щодо вмісту фенолу у воді, яку використовують у побуті: в 1 л води не
має бути більше 0,001 мг цієї сполуки.
10.
Забруднення фенолом
довкілля
Джерелом надходження фенолу в навколишнє середовище є
коксохімічні заводи, підприємства з виробництва фенол формальдегідних смол,
сухої перегонки деревини. Потрапляючи разом із газовими викидами в атмосферу і
зі стічними водами у водойми, фенол завдає серйозної шкоди рослинному і
тваринному світу. Очищення промислових стоків від фенолу є одним із важливих
технологічних завдань.
Домашнє завдання
для студентів 1 курсу з теми БАГАТОАТОМНІ СПИРТИ. ГЛІЦЕРОЛ. ФЕНОЛ
Опрацюйте ⸹15, 16,
складіть конспект, письмово виконайте завдання 109 - 113, 117 - 119.
Комментариев нет:
Отправить комментарий